Статут закладу освіти

ЗАТВЕРДЖЕНО

Рішення позачергової 31 сесії

Боярської міської ради

VІІІ скликання від 20.01.2023р.

№ 31/1932

СТАТУТ

ЗАБІРСЬКОГО ОПОРНОГО ЗАКЛАДУ ОСВІТИ

БОЯРСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ
(нова редакція)

Ідентифікаційний номер – 26312369

2023

І. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1. Забірський опорний заклад освіти Боярської міської ради (код ЄРДПОУ – 26312369 ) – (далі – опорний ЗО) утворений на базі Забірської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Боярської міської ради. Основним видом діяльності якого є освітня діяльність у сфері загальної середньої освіти. Заклад освіти забезпечує дошкільний, початковий, базовий та профільний рівень загальної середньої освіти.

Забірський опорний заклад освіти Боярської міської ради є правонаступником усіх майнових та немайнових прав та обов’язків Забірської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступеня Боярської міської ради.

Форма власності опорного закладу освіти – комунальна.

Організаційно-правова форма опорного закладу освіти – комунальний заклад.

1.2. Заклад освіти є комунальним закладом освіти, що знаходиться у спільній власності Боярської територіальної громади.

1.3. Засновником Забірського опорного закладу освіти є Боярська міська рада (ЄРДПОУ – 04054636, місцезнаходження: м. Боярка, вул.Грушевського,39) – (далі-Засновник), а підзвітний та підпорядкований уповноваженому органу управління освітою – Управлінню освіти Боярської міської ради (код ЄДРПОУ 45101137), далі – Орган управління.

1.4. Опорний заклад освіти є юридичною особою з моменту його державної реєстрації, має печатку, штамп, бланки зі своєю назвою, рахунки в органах Державного казначейства України, самостійний баланс.

1.5. Повна назва – Забірський опорний заклад освіти Боярської міської ради

Скорочена назва – Забірський ОЗО.

1.6. Юридична адреса: 08145, Київська область, Фастівський район, село Забір’я, вул. Грисюка, будинок 2.

1.7. Опорний заклад освіти має у своєму складі дві філії, які не мають статусу юридичної особи і діють на підставі Положення про філію.

1.8. Повна назва філій:

– Дзвінківська філія Забірського опорного закладу освіти Боярської міської ради

Місцезнаходження: 08620, Київська область, Фастівський (Васильківський) район, село Дзвінкове, вулиця Грушевського, будинок 34;

Скорочена назва філії : Дзвінківська філія Забірського ОЗО.

– Княжицька філія Забірського опорного закладу освіти Боярської міської ради.

Місце знаходження: 08143, Київська область, Фастівський (Києво-Святошинський) район, село Княжичі, вулиця Отамана Косаря, будинок 2.

Скорочена назва філії – Княжицька філія Забірського ОЗО.

1.9. Опорний заклад освіти є неприбутковою юридичною особою та не має на меті отримання прибутку. Забороняється використовувати отримані доходи (прибутки) або їх частини для розподілу серед засновників (учасників), членів Закладу освіти, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб.

Доходи (прибутки) опорного закладу освіти використовуються виключно для фінансування видатків на утримання закладу освіти, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених його установчими документами.

1.10. Опорний заклад освіти утримується за рахунок місцевого бюджету та субвенції з Державного бюджету, працює на засадах неприбутковості, здійснює свою діяльність відповідно до вимог чинного законодавства України та цього Статуту.

1.11. Опорний заклад освіти та його філії у своїй дiяльностi керуються Конституцiєю України, Законами України «Про дошкільну освіту», “Про освiту”, “Про повну загальну середню освiту”, “Про мiсцеве самоврядування в Українi”, постановами Верховної Ради України, прийнятими вiдповiдно до Конституцiї та законiв України, актами Президента України, Кабiнету Мiнiстрiв України, наказами Міністерства освіти і науки України, iнших центральних органiв виконавчої влади, рішеннями: сесії Боярської міської ради та її виконавчого комітету, розпорядженнями міського голови, наказами Органу управління та цим Статутом.

1.12. Опорний заклад освіти самостiйно приймає рiшення i здiйснює дiяльнiсть в межах своєї компетенцiї, передбаченої законодавством України, та власним Статутом.

1.13. Медичне обслуговування учнів у опорному закладі освіти і його філіях здійснюється на безоплатній основі медичним працівником, який входять до штату закладів освіти або відповідних закладів охорони здоров’я, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

1.14. Заклади охорони здоров’я спільно з органом управління щороку забезпечують безоплатне проведення медичного огляду учнів, моніторинг стану здоров’я, здійснення лікувально-профілактичних заходів у закладах освіти незалежно від підпорядкування, типу і форми власності.

1.15. Головною метою опорного закладу освіти та його філій є всебічний розвиток, навчання, виховання, виявлення обдарувань, соціалізації особистості, яка здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення і здобуття освіти упродовж життя, готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації, відповідальності, трудової діяльності та громадянської активності, дбайливого ставлення до родини, своєї країни, довкілля, спрямування своєї діяльності на користь іншим людям і суспільству;

1.16. Головними завданнями опорного закладу та його філій є:

– забезпечення реалізації права громадян на початкову, базову загальну середню та повну загальну середню освіти;

– виховання громадянина України;

– виховання шанобливого ставлення до родини, поваги до народних

традицій і звичаїв, державної та рідної мови, національних цінностей українського народу та інших народів і націй;

– формування й розвиток соціально зрілої, творчої особистості з усвідомленою громадянською позицією, почуттям національної самосвідомості, підготовленої до професійного самовизначення та визначених компетентностей.

– виховання в учнів поваги до Конституції України, державних символів України, прав і свобод людини й громадянина, почуття власної гідності, відповідальності перед законом за свої дії, свідомого ставлення до обов’язків людини й громадянина;

– розвиток особистості учня, його здібностей і обдарувань, наукового світогляду;

– реалізація права учнів на вільне формування політичних і світоглядних переконань;

– виховання свідомого ставлення до свого здоров’я та здоров’я інших громадян як найвищої соціальної цінності, формування засад здорового способу життя, збереження і зміцнення фізичного та психічного здоров’я учнів;

– створення умов для оволодіння системою наукових знань про природу, людину й суспільство;

– забезпечення оптимальних умов для розумового, морального, емоційного, фізичного розвитку дітей на основі наукового вивчення їхніх індивідуальних особливостей, інтересів, нахилів;

– соціальний та матеріальний захист творчо обдарованої молоді.

1.17. Опорний заклад освіти несе вiдповiдальнiсть перед собою, суспiльством i державою за:

1) безпечнi умови освiтньої дiяльностi;

2) дотримання державних стандартiв освiти;

3) дотримання договiрних зобовʼязань з iншими субʼєктами освiтньої, виробничої, наукової дiяльностi, у тому числі зобовʼязань за мiжнародними угодами;

4) дотримання фiнансової дисциплiни.

1.18. Опорний заклад освіти має право:

1) самостійно приймати рішення з будь-яких питань у межах своєї автономії, визначеної чинним законодавством України та власним Статутом;

2) проходити в установленому порядку інституційний аудит;

3) визначати форми, методи i засоби організації освітнього процесу за погодженням iз власником (засновником);

4) визначати варiативну частину робочого навчального плану;

5) в установленому порядку розробляти i впроваджувати експериментальнi та iндивiдуальнi освітні програми;

6) спiльно з вищими закладами освіти, науково-дослiдними інститутами та центрами проводити науково-дослiдну, експериментальну, пошукову роботу, що не суперечить законодавству України;

7) використовувати рiзнi форми морального i матеріального заохочення до учасникiв освітнього процесу;

8) бути розпорядником рухомого i нерухомого майна згiдно з законодавством України та власним Статутом;

9) отримувати кошти i матерiальнi цiнностi вiд органiв виконавчої влади, юридичних i фiзичних осiб;

10) залишати у своєму розпорядженнi i використовувати власнi надходження у порядку, визначеному законодавством України;

11) розвивати власну соцiальну базу: мережу спортивно-оздоровчих, лiкувально – профiлактичних i культурних пiдроздiлiв;

12) надавати платні послуги в галузі освіти в порядку визначеному чинним законодавством України;

13) фінансувати за рахунок власних коштів заходи, що сприяють поліпшенню соціально-побутових умов працівників закладу;

14) встановлювати власну символіку та атрибутику;

15) бути позивачем і відповідачем у судах;

16) здійснювати харчування здобувачів освіти та інших учасників освітнього процесу у їдальні, виробляти та реалізовувати кондитерські вироби, організовувати роботу буфету як самостійно, так і за допомогою інших організацій на підставі договорів, згідно з чинним законодавством України та відповідно до чинних санітарних норм;

17) здійснювати інші дії, що не суперечать чинному законодавству України.

1.19. Мовою освітнього процесу в опорному закладі освіти та його філіях є українська мова. Опорний заклад освіти гарантує право отримання освіти українською мовою відповідно до потреб громадян згідно із законодавством України про освіту.

1.20. В опорному закладі освіти та його філіях:

– дошкільна освіта здобувається протягом трьох років;

– початкова освіта здобувається протягом чотирьох років;

– базова середня освіта здобувається протягом п’яти років;

– профільна середня освіта здобувається протягом трьох років

(з 1 вересня 2027 року).

1.21. Кількість учнів у класі (наповнюваність класу) закладі освіти не може становити менше 5 учнів та більше 30 учнів (з 01 вересня 2024 року 24 учнів, які здобувають початкову освіту);

1.22. У разі меншої кількості учнів у класі, заняття проводяться за індивідуальною чи іншими формами навчання. Опорний заклад освіти може забезпечувати здобуття початкової освіти дітьми (незалежно від їх кількості) одного або різного віку, які можуть бути об’єднані в один чи різні класи (групи). У такому разі освітній процес може організовуватися одним або кількома вчителями, або в будь-якій іншій формі, яка буде найбільш зручною та доцільною для забезпечення здобуття дітьми початкової освіти відповідно до стандарту освіти.

1.23. Опорний заклад освіти формує класи з урахуванням демографiчної ситуацiї. Фiлiя опорного закладу освіти за погодженням з керівником опорного закладу освіти може створювати у своєму складi з’єднанi класи (класи-комплекти) початкової школи. Гранична наповнюваність таких класів-комплектів становить не менше п’яти та не більше дванадцяти осіб.

1.24. За письмовими зверненнями батьків учнів керівник опорного закладу освіти приймає рішення про утворення групи (груп) подовженого дня, у тому числі інклюзивної та/або спеціальної, фінансування якої (яких) здійснюється за кошти засновника та за інші кошти, не заборонені законодавством.

1.25. Порядок утворення та організації діяльності груп подовженого дня визначається центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.

1.26. Зарахування до групи продовженого дня і відрахування дітей із неї здійснюється наказом директора опорного закладу освіти на підставі заяви батьків чи осіб, що їх замінюють.

1.27. Опорний заклад освіти приймає рішення про створення профільних класів чи профільних груп у класах, класів із поглибленим вивченням окремих предметів, інклюзивних класів для навчання дітей з особливими освітніми потребами за погодженням із органом управління.

1.28. Поділ класів на групи при вивченні окремих предметів здійснюється згідно з нормативами, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері освіти.

1.29. У разі здобуття освіти за екстернатною формою та формою педагогічного патронажу індивідуальний навчальний план складається в обов’язковому порядку, а у разі здобуття освіти за сімейною (домашньою) формою за бажанням учня та/або його батьків.

1.30. Опорний заклад освіти забезпечує академічне та професійне спрямування профільної середньої освіти. Профілі навчання в старшій школі визначаються шляхом вивчення і врахування освітніх потреб, нахилів і здібностей учнів. У 8-9 класах здійснюється допрофільна підготовка з метою професійної орієнтації учнів і сприяння вибору ними напряму профільного навчання в старшій школі.

1.31. Опорний заклад освіти здійснює регулярне безоплатне перевезення учнів та педагогічних працівників із сільських населених пунктів, що знаходяться на території обслуговування опорного закладу освіти та за межами пішохідної доступності, до місця навчання, роботи й додому шкільним автобусом за Державною цільовою програмою «Шкільний автобус» за рахунок коштів засновника, місцевих бюджетів та інших джерел фінансування, не заборонених чинним законодавством.

1.32. Взаємовідносини опорного закладу освіти з юридичними та фізичними особами визначаються угодами, що укладені між ними.

1.33. Заклад зобов’язаний забезпечувати на своєму веб–сайті відкритий доступ до такої інформації та документів:

Статут опорного ЗО;

ліцензія на провадження освітньої діяльності;

сертифікати про акредитацію освітніх програм,

структура та органи управління опорного ЗО та його філій ;

кадровий склад опорного ЗО згідно з ліцензійними умовами;

освітні програми, що реалізуються в опорному ЗО, та перелік освітніх компонентів, що передбачені відповідною освітньою програмою;

територія обслуговування, закріплена за опорним ЗО та філіями;

ліцензований обсяг та фактична кількість осіб, які навчаються у опорному ЗО;

мова (мови) освітнього процесу;

наявність вакантних посад, порядок і умови проведення конкурсу на їх заміщення (у разі його проведення);

матеріально-технічне забезпечення Закладу (згідно з ліцензійними умовами);

результати моніторингу якості освіти;

річний звіт про діяльність опорного ЗО;

правила прийому до опорного ЗО;

умови доступності для навчання осіб з особливими освітніми потребами;

перелік додаткових освітніх та інших послуг, їх вартість, порядок надання та оплати;

план заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в опорному ЗО;

порядок подання та розгляду (з дотриманням конфіденційності) заяв про випадки булінгу (цькування) в опорному ЗО ;

порядок реагування на доведені випадки булінгу (цькування) в Закладі та відповідальність осіб, причетних до булінгу (цькування);

інша інформація, що оприлюднюється за рішенням опорного ЗО або на вимогу законодавства.

ІІ. Організація освітнього процесу

2.1. Освітні програми можуть бути розроблені на основі відповідної типової освітньої програми або освітніх програм, розроблених суб’єктами освітньої діяльності, науковими установами, фізичними чи юридичними особами і затверджених центральним органом виконавчої влади із забезпечення якості освіти відповідно до вимог цього Закону.

2.2. Рішення про використання закладом освіти освітньої програми, розробленої на основі типової освітньої програми або іншої освітньої програми, приймається педагогічною радою закладу освіти.

2.3. Освітня програма закладу освіти та його філій схвалюється педагогічною радою опорного закладу освіти та затверджується його керівником.

2.4. У освітніх програмах, навчальних планах опорного закладу освіти та його філій з урахуванням їх типу та профiлю навчання конкретизується варiативна частина державних стандартiв освiти.

2.5. Iндивiдуалiзацiя i диференцiацiя навчання у опорному закладi освіти та його філіях забезпечуються шляхом реалiзацiї iнварiантної та варiативної частини.

2.6. Опорний заклад освіти забезпечує вiдповiднiсть рiвня загальної середньої освiти державним стандартам освiти, єднiсть навчання i виховання.

2.7. У вигляді додатків до освітніх програм, навчальних планів додаються розклад уроків (щоденний, тижневий), режим роботи (щоденний, річний), перелік освітніх навчальних програм, за якими працює опорний заклад освіти та його філії.

2.8. Опорний заклад освіти та його філії працюють за освітніми навчальними програмами, пiдручниками, посiбниками, що мають вiдповiдний гриф Міністерства освіти і науки України, i забезпечує виконання освітніх завдань на кожному ступенi навчання вiдповiдно до вiкових особливостей та природних здiбностей дiтей.

2.9. Відповідно до навчальних планів педагогічні працівники опорного закладу освіти та його філій можуть самостійно добирати програми, підручники, навчальні посібники, що мають гриф Міністерства освіти і науки України, а також науково-методичну літературу, дидактичні матеріали, форми, методи, засоби навчальної роботи, що мають забезпечувати виконання статутних завдань та здобуття освіти на рівні державних стандартів, мають право на розробку та впровадження власних навчальних програм.

2.10. Опорний заклад освіти та його фiлiї обирають форми, засоби i методи навчання та виховання вiдповiдно до Законiв України «Про освiту», «Про повну загальну середню освiту», iнших актiв законодавства та своїх установчих документiв з урахуванням специфiки власної освiтньої дiяльностi, профiлю (спецiалiзацiї) та iнших особливостей органiзацiї освітнього процесу. Дистанцiйне, вечiрнє (заочне), iндивiдуальне навчання та навчання екстерном органiзовуються у порядку, визначеному Міністерством освіти і науки України.

2.11. Місцеві органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування закріплюють за опорним закладом освіти відповідну територію обслуговування й до початку навчального року беруть на облік учнів, які мають його відвідувати.

2.12. Зарахування учнів до опорного закладу освіти та його філій здійснюється відповідно до законодавства та оформляється наказом директора опорного закладу освіти.

2.13. Директор опорного закладу освіти зобов’язаний ознайомити дітей та їхніх батьків або осіб, які їх замінюють, із порядком зарахування до закладу, його статутом, правилами внутрішнього розпорядку та іншими документами, що регламентують організацію освітнього процесу.

2.14. Зарахування учнів до опорного закладу освіти та його філій здійснюється, як правило, до початку навчального року за наказом директора. Для зарахування учня до закладу освіти батьки або особи, які їх замінюють, подають заяву, копію свідоцтва про народження дитини, медичну довідку встановленого зразка, особову справу (крім дітей, які вступають до першого класу), при вступі до III ступеня – документ про відповідний рівень освіти.

2.15. До першого класу зараховуються, як правило, діти шести років.

2.16. Опорний заклад освіти щороку, не пізніше 15 вересня подає органу управління та органу місцевого самоврядування, на території якої розташований опорний заклад освіти чи його філія, відповідальним за ведення обліку дітей шкільного віку, дані всіх учнів, зарахованих до опорного закладу освіти та його філій.

2.17. Iноземці та особи без громадянства зараховуються до опорного закладу освіти та його філій вiдповiдно до законодавства та мiжнародних договорiв.

2.18. У разі вибуття учня з населеного пункту, батьки або особи, які їх замінюють, подають до опорного закладу освіти заяву із зазначенням причини вибуття. У разі переходу учня до іншого навчального закладу освіти для здобуття загальної середньої освіти, батьки або особи, які їх замінюють, подають до опорного закладу заяву із зазначенням причини переходу та довідку, що підтверджує факт зарахування дитини до іншого навчального закладу. У разі переведення учня до іншого закладу освіти або його відрахування в установленому порядку, опорний заклад освіти передає органу управління не пізніше 15 числа наступного місяця дані про учня та дані про заклад освіти, де учень продовжує навчання.

2.19. Кожен учень опорного закладу освіти чи його філії переводиться до наступного класу після завершення навчального року, крім випадків, визначених законодавством. До наступного класу не переводяться учні, які були відраховані із опорного закладу освіти чи його філій до іншого закладу освіти в установленому порядку. Переведення учнів 9 класу до наступного класу здійснюється на підставі річного оцінювання їх результатів навчання та державної підсумкової атестації згідно з рішенням педагогічної ради.

2.20. У разі вибуття учня із закладу освіти (виїзд за кордон, надання соціальної відпустки, призов на військову службу тощо) оцінювання результатів навчання такого учня може проводитися достроково.

2.21. Опорний заклад освіти та філії можуть надавати платні освітні та інші послуги згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Опорний заклад освіти та його філії можуть надавати інші послуги, що не увійшли до переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України. Перелік таких послуг затверджує засновник.

2.22. Учні опорного закладу освіти та його філій, що навчаються у класах із поглибленим вивченням окремих предметів, які мають за підсумками річного оцінювання початковий рівень досягнень у навчанні хоча б з одного предмета, за рішенням педагогічної ради та відповідно до наказу директора опорного закладу освіти можуть бути відраховані із опорного закладу освіти та його філій, або переведені до іншого класу.

2.24. Структура і тривалість навчального року, навчального тижня, навчального дня, занять, відпочинку між ними, форми організації освітнього процесу визначаються педагогічною радою опорного закладу освіти у межах часу, передбаченого освітньою програмою, відповідно до обсягу навчального навантаження, встановленого відповідним навчальним планом, та з урахуванням вікових особливостей, фізичного, психічного та інтелектуального розвитку дітей, особливостей регіону тощо.

2.25. Організація освітнього процесу не може призводити до перевантаження учнів та має забезпечувати безпечні та нешкідливі умови здобуття освіти.

2.26. Освітній процес організовується за такими циклами:

– перший цикл початкової освіти – адаптаційно-ігровий (1-2 роки навчання);

– другий цикл початкової освіти – основний (3-4 роки навчання);

– перший цикл базової середньої освіти – адаптаційний (5-6 роки навчання);

– другий цикл базової середньої освіти – базове предметне навчання (7-9 роки навчання);

– перший цикл профільної середньої освіти – профільно-адаптаційний (10 рік навчання);

– другий цикл профільної середньої освіти – профільний (11-12 роки навчання).

2.27. Навчальні заняття розпочинаються 1 вересня, в День знань, триває не менше 175 навчальних днів і закінчуються не пізніше 1 липня наступного року. Якщо 1 вересня припадає на вихідний день, навчальний рік розпочинається у перший за ним робочий день.

2.28. Відволікання учнів від навчальних занять на інші види діяльності забороняється (крім випадків, передбачених законодавством України).

2.29. За погодженням із органом управління з урахуванням місцевих умов, специфіки та профілю опорного закладу освіти запроваджується графік канікул. Тривалість канікул протягом навчального року не повинна становити менш як 30 календарних днів.

2.30. Тривалість уроків у опорному закладі освіти та його філії становить: у перших класах – 35 хвилин, у других-четвертих класах – 40 хвилин, у п’ятих-дванадцятих – 45 хвилин.

2.31. Тривалість навчального року має складати у 1-4 класах – не менше 720 навчальних годин, 5-9 класах – не менше 890 навчальних годин, 10-12 класах – не менше 1110 навчальних годин.

2.32. Для учнів 5-9-х класів допускається проведення двох уроків поспіль з одного предмета під час лабораторних і контрольних робіт, написання творів, а також уроків трудового навчання. У 10-11-х (12-х) класах допускається проведення двох уроків поспіль з одного предмета інваріантної та варіативної частини навчального плану і профільних предметів.

2.33. Опорний заклад освіти та його філії можуть обрати інші, крім уроку, форми організації освітнього процесу.

2.34. Тривалість перерв між уроками встановлюється з урахуванням потре би в організації активного відпочинку й харчування учнів, але не менш як 10 хвилин, тривалість великої перерви після третього уроку – 20 хвилин.

2.35. Розклад уроків опорного закладу освіти, його філії складається відповідно до робочого навчального плану закладу з дотриманням педагогічних та санітарно-гігієнічних вимог і затверджується директором опорного закладу освіти.

2.36. Залучення здобувачів освіти до видiв дiяльностi, не передбачених навчальною програмою та робочим навчальним планом опорного закладу, дозволяється лише за їх згодою та згодою батькiв або осiб, якi їх замiнюють.

2.37. Змiст, обсяг i характер домашнiх завдань визначаються вчителем вiдповiдно до педагогiчних i санiтарно-гiгiєнiчних вимог з урахуванням вимог навчальних програм та iндивiдуальних особливостей здобувачів освіти. Домашнi завдання здобувачам освіти 1-х класiв не задаються.

2.38. Щоденна кількість і послідовність навчальних занять визначається розкладом уроків, що складається на кожен семестр відповідно до санітарно-гігієнічних та педагогічних вимог, погоджується радою опорного закладу освіти й затверджується директором. Тижневий режим роботи опорного закладу освіти та його філій затверджується в розкладі навчальних занять. Крім різних форм обов’язкових навчальних занять, у опорному закладі освіти проводяться індивідуальні, групові, факультативні та інші позакласні заняття й заходи, передбачені окремим розкладом і спрямовані на задоволення освітніх інтересів учнів та на розвиток їхніх творчих здібностей, нахилів і обдарувань.

2.39. Облік результатів навчання учнів протягом навчального року здійснюється в класних журналах, інструкції про ведення яких затверджуються Міністерством освіти і науки України. Результати навчальної діяльності за рік заносяться до особових справ учнів.

2.40. Визначення результатів навчання учнів здійснюється відповідно до діючих критеріїв оцінювання, визначених Міністерством освіти і науки України. У першому класі дається словесна характеристика результатів навчання учнів. За рішенням педагогічної ради опорного закладу освіти може надаватися словесна характеристика знань, умінь і навичок учнів другого класу. У наступних класах оцінювання здійснюється відповідно до критеріїв оцінювання результатів навчання учнів. У документі про освіту відображаються результати навчання учнів за семестри, навчальний рік та державну підсумкову атестацію.

2.41. Основними видами оцінювання результатів навчання учнів є: формувальне (поточне) оцінювання, підсумкове оцінювання (семестрове та річне), державна підсумкова атестація учнів, зовнішнє незалежне оцінювання.

2.42. Навчання у випускних (4-х, 9-х і 11-х (12-х) класах закладу завершується державною підсумковою атестацією. Зміст, форма й порядок державної підсумкової атестації визначаються Міністерством освіти і науки України.

Кожен учень має пройти державну підсумкову атестацію за кожний рівень повної загальної середньої освіти з державної мови, математики та інших предметів, визначених центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки, крім випадків, визначених законодавством.

У разі відсутності результатів річного оцінювання та/або державної підсумкової атестації після завершення навчання за освітньою програмою закладу освіти учень має право до початку нового навчального року пройти річне оцінювання та/або державну підсумкову атестацію. У разі повторного непроходження річного оцінювання та/або державної підсумкової атестації педагогічна рада відповідного закладу освіти спільно з батьками учня до початку нового навчального року вирішує питання про визначення форми та умов подальшого здобуття таким учнем повної загальної середньої освіти.

2.43. Для учнів, які завершують здобуття базової та профільної середньої освіти згідно рішень центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері освіти проводиться зовнішнє незалежне оцінювання результатів навчання. Зовнішнє незалежне оцінювання проводиться спеціально уповноваженою державною установою за кошти державного бюджету.

2.44. Здобувачі освіти початкової школи, якi протягом одного року навчання не засвоїли програмний матерiал, за поданням педагогiчної ради та згодою батькiв (осiб, якi їх замiнюють) направляються для обстеження фахiвцями вiдповiдної психолого-медико-педагогiчної консультацiї. За висновками зазначеної консультацiї такi здобувачі освіти можуть продовжувати навчання в спецiальних школах (школах-iнтернатах) або навчатися за iндивiдуальними навчальними планами i програмами за згодою батькiв (осiб, якi їх замiнюють).

2.45. Учням, які закінчили певний ступінь опорного закладу освіти чи його філії, видається відповідний документ про освіту:

– по закінченні І ступеня навчання (початкової школи) – свідоцтво про початкову освіту;

– по закінченні ІІ ступеня навчання – свідоцтво про базову середню освіту;

– по закінченні ІІІ ступеня навчання (профільної школи) – свідоцтво про повну загальну середню освіту.

2.46. Документи про загальну середню освіту видаються закладами освіти, які мають ліцензію на провадження освітньої діяльності на відповідному рівні повної загальної середньої освіти.

2.47. Свідоцтва про початкову, базову середню та повну загальну середню освіту або їх бланки виготовляються закладами освіти або їх засновниками з присвоєнням їм відповідного реєстраційного номера в Єдиній державній електронній базі з питань освіти.

2.48. Випускникам 9-х, 11-х (12-х) класів, які не атестовані хоча б з одного предмета, видається табель успішності. Учні, які не отримали документа про освіту, можуть продовжити навчання екстерном.

2.49. З метою забезпечення якості освіти в опорному закладі освіти розробляється внутрішня система забезпечення якості освіти.

2.50. За вiдмiннi успiхи в навчаннi здобувачі освіти 5-8-х, 10-х (11-х) класiв можуть нагороджуватися похвальним листом «За високi досягнення у навчаннi», а випускники опорного закладу освіти – похвальною грамотою «За особливi досягнення у вивченнi окремих предметiв», медалями – золотою «За високi досягнення у навчаннi» або срiбною «За досягнення у навчаннi». За вiдмiннi успiхи в навчаннi випускникам опорного закладу ІІ ступеня видається свiдоцтво про базову загальну середню освiту з вiдзнакою. Порядок нагородження здобувачів освіти за вiдмiннi успiхи у навчаннi встановлюється Міністерством освіти і науки України.

ІІІ. Учасники освітнього процесу

3.1. Учасниками освітнього процесу в опорному закладі освіти та філіях є:

– учні (здобувачі освіти);

– педагогічні працівники та інші працівники опорного закладу освіти та його філій;

– батьки учнів;

– асистенти вчителя для дітей з особливими освітніми потребами.

Залучення будь-яких інших осіб до участі в освітньому процесі (лекції, тренінги, семінари, майстер-класи, конкурси тощо) здійснюється за рішенням директора опорного закладу освіти та виключно за умови згоди батьків на участь їх дітей у відповідних заходах. Відповідальність за зміст таких заходів несе директор опорного закладу освіти.

Не можуть працювати в закладі освіти або залучатися до участі в освітньому процесі (проведення навчальних занять, лекцій, тренінгів, семінарів, майстер-класів, конкурсів, оцінювання результатів навчання тощо) особи, які вчинили злочин проти статевої свободи чи статевої недоторканості дитини або у присутності дитини чи з використанням дитини.

3.2. Статус, права та обов’язки учасників освітнього процесу визначаються Законами України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту», іншими актами законодавства, цим Статутом, правилами внутрішнього розпорядку опорного закладу освіти.

3.3. Учні опорного закладу освіти та його філій мають право на:

– доступність і безоплатність повної загальної середньої освіти;

– індивідуальну освітню траєкторію, що реалізується через вільний вибір видів, форм і темпу здобуття освіти, закладів освіти і запропонованих ними освітніх програм, навчальних дисциплін та рівня їх складності, методів і засобів навчання;

– якісні освітні послуги;

– справедливе та об’єктивне оцінювання результатів навчання;

– відзначення успіхів у своїй діяльності;

– свободу творчої, спортивної, оздоровчої, культурної, просвітницької, наукової і науково-технічної діяльності тощо;

– безпечні й нешкідливі умови навчання утримання і праці;

– повагу людської гідності;

– захист під час освітнього процесу від приниження честі та гідності, будь-яких форм насильства та експлуатації, дискримінації за будь-якою ознакою, пропаганди та агітації, що завдають шкоди здоров’ю учня;

– користування бібліотекою, навчальною, науковою, виробничою, культурною, спортивною, побутовою, оздоровчою інфраструктурою опорного закладу освіти;

– доступ до інформаційних ресурсів і комунікацій, що використовуються в освітньому процесі;

– участь у різних видах навчальної, науково-практичної діяльності, конференціях, олімпіадах, виставках, конкурсах тощо;

– отримання додаткових, у тому числі платних, навчальних послуг;

– перегляд результатів оцінювання навчальних досягнень з усіх предметів інваріантної та варіативної частини;

– участь у роботі органів громадського самоврядування опорного закладу освіти;

– участь у роботі добровільних самодіяльних об’єднань, творчих студій, клубів, гуртків, груп за інтересами тощо.

3.4. Учні зобов’язані:

– виконувати вимоги освітньої програми (індивідуального навчального плану за його наявності), дотримуючись принципу академічної доброчесності та досягти результатів навчання, передбачених стандартом освіти для відповідного рівня освіти;

– поважати гідність, права, свободи та законні інтереси всіх учасників освітнього процесу, дотримуватися етичних норм;

– відповідально та дбайливо ставитися до власного здоров’я, здоров’я оточуючих, довкілля;

– підвищувати свій загальний культурний рівень;

– брати участь у різних видах трудової діяльності, що не суперечить чинному законодавству;

– дбайливо ставитися до державного, громадського й особистого майна, майна інших учасників освітнього процесу;

– дотримуватися вимог установчих документів, правил внутрішнього розпорядку опорного закладу освіти чи філії.

3.5. Забороняється залучати учнів до участі в заходах, організованих не передбаченими законами воєнізованими формуваннями, а також політичними партіями, релігійними організаціями (об’єднаннями), крім випадків, визначених статтею 31 Закону України “Про освіту”.

Залучати учнів, які не досягли повноліття, до участі у заходах, організованих громадськими об’єднаннями, дозволяється виключно за згодою їхніх батьків.

Будь-яке примушування учнів до вступу до будь-яких громадських об’єднань, воєнізованих формувань, політичних партій (об’єднань), релігійних організацій забороняється.

3.6. За невиконання учасниками освітнього процесу своїх обов’язків, порушення Статуту, правил внутрішнього розпорядку на них можуть бути накладені стягнення відповідно до закону.

3.7. На посади педагогічних працівників приймаються особи, які мають педагогічну освіту, вищу освіту та/або професійну кваліфікацію, вільно володіють державною мовою (для громадян України) або володіють державною мовою в обсязі, достатньому для спілкування (для іноземців та осіб без громадянства), моральні якості та фізичний і психічний стан здоров’я яких дозволяють виконувати професійні обов’язки. Перелік посад педагогічних працівників встановлюється Кабінетом Міністрів України.

3.8. До педагогічної діяльності в опорному закладі освіти та його філіях не допускаються особи, яким вона заборонена за медичними показаннями, за вироком суду. Перелік медичних протипоказань щодо провадження педагогічної діяльності встановлюється законодавством.

3.9. Заступники директора, завідувачі філій, педагогічні та інші працівники опорного закладу та його філій призначаються на посади та звільняються з посад директором опорного закладу освіти.

Інші трудові відносини регулюються законодавством про працю, Законом України «Про повну загальну середню освіту» та іншими законодавчими актами, рішеннями засновника.

3.10. Педагогічні працівники приймаються на роботу за трудовими договорами відповідно до вимог цього Закону та законодавства про працю.

Педагогічні працівники, які досягли пенсійного віку та яким виплачується пенсія за віком, працюють на основі трудових договорів, що укладаються строком від одного до трьох років.

3.11. Особи, які не мають досвіду педагогічної діяльності та приймаються на посаду педагогічного працівника, протягом першого року роботи повинні пройти педагогічну інтернатуру. Положення про педагогічну інтернатуру затверджується центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.

3.12. Педагогічна інтернатура організовується відповідно до наказу директора опорного закладу освіти, що видається в день призначення особи на посаду педагогічного працівника.

Педагогічна інтернатура має передбачати заходи, що забезпечать здобуття та/або вдосконалення професійних компетентностей і педагогічної майстерності протягом першого року професійної діяльності педагогічного працівника, зокрема:

супровід та підтримка у педагогічній діяльності з боку досвідченого педагогічного працівника (педагога-наставника);

різні форми професійного розвитку (відвідування навчальних занять, опрацювання відповідної літератури тощо).

3.13. Виконання обов’язків педагога-наставника покладається на педагогічного працівника з досвідом педагогічної діяльності, як правило, не менше п’яти років за відповідною спеціальністю (такою самою або спорідненою предметною спеціальністю або спеціалізацією).

3.14. Розподіл педагогічного навантаження в опорному закладі освіти та його філіях затверджується директором опорного закладу освіти. Педагогічне навантаження вчителя закладу загальної середньої освіти обсягом менше тарифної ставки, передбаченої частиною першою цієї статті, встановлюється тільки за його згодою.

3.15. Перерозподіл педагогічного навантаження протягом навчального року допускається у разі зміни кількості годин з окремих предметів, що передбачається навчальним планом закладу, або за письмовою згодою педагогічного працівника з додержанням законодавства України про працю.

3.16. Директор опорного закладу освіти призначає класних керівників, завідувачів навчальних кабінетів, майстерень, навчально-дослідних ділянок, права та обов’язки яких визначаються нормативно-правовими актами Міністерства освіти і науки України, правилами внутрішнього розпорядку опорного закладу освіти.

3.17. Не допускається відволікання педагогічних працівників від виконання професійних обов’язків, крім випадків, передбачених законодавством. Залучення педагогічних працівників до участі у видах робіт, не передбачених навчальною програмою та робочим навчальним планом, здійснюється лише за їхньої згоди.

3.18. Педагогічні працівники підлягають атестації відповідно до порядку, встановленого Міністерством освіти і науки України. Атестація педагогічних працівників може бути черговою або позачерговою.

Педагогічний працівник проходить чергову атестацію не менше одного разу на п’ять років, крім випадків, передбачених законодавством. За результатами атестації педагогічного працівника визначається його відповідність займаній посаді, присвоюється кваліфікаційна категорія та може бути присвоєно педагогічне звання. Перелік категорій і педагогічних звань педагогічних працівників визначається Кабінетом Міністрів України.

3.19. Рішення атестаційної комісії може бути підставою для звільнення педагогічного працівника з роботи у порядку, встановленому законодавством.

3.20. Педагогічний працівник на добровільних засадах та виключно за його ініціативою може проходити сертифікацію.

Право на проходження сертифікації мають педагогічні працівники, які працюють не менше двох років у закладах освіти, що забезпечують здобуття повної загальної середньої освіти, та мають педагогічне навантаження.

3.21. Педагогічний працівник має право на проходження сертифікації безоплатно один раз на три роки. Педагогічний працівник, який не отримав сертифіката, має право на повторне проходження сертифікації не раніше ніж через рік.

3.22. Процедуру сертифікації педагогічних працівників здійснюють спеціально уповноважені державою установи, положення про які затверджує Кабінет Міністрів України.

3.23. За результатами успішного проходження сертифікації педагогічному працівникові видається сертифікат, який є дійсним протягом трьох років. Успішне проходження сертифікації зараховується як проходження атестації педагогічним працівником.

3.24. Щорічне підвищення кваліфікації педагогічних працівників здійснюється відповідно до Закону України «Про освіту». Загальна кількість академічних годин для підвищення кваліфікації педагогічного працівника впродовж п’яти років не може бути меншою за 150 годин, з яких певна кількість годин має бути обов’язково спрямована на вдосконалення знань, умінь і практичних навичок у частині роботи з дітьми з особливими освітніми потребами.

3.25. Педагогічні працівники мають права, визначені Законом України “Про освіту”, цим Законом, законодавством, колективним договором, трудовим договором та/або установчими документами закладу освіти.

3.26. Педагогiчнi працiвники опорного закладу та його філій мають право на:

– академічну свободу, включаючи свободу викладання, свободу від втручання в педагогічну, науково-педагогічну та наукову діяльність, вільний вибір форм, методів і засобів навчання, що відповідають освітній програмі;

– педагогічну ініціативу;

– розроблення та впровадження авторських навчальних програм, проектів, освітніх методик і технологій, методів і засобів, насамперед методик компетентнісного навчання;

– користування бібліотекою, навчальною, науковою, виробничою, культурною, спортивною, побутовою, оздоровчою інфраструктурою закладу освіти та послугами його структурних підрозділів у порядку, встановленому закладом освіти відповідно до спеціальних законів;

– підвищення кваліфікації, перепідготовку;

– вільний вибір освітніх програм, форм навчання, закладів освіти, установ і організацій, інших суб’єктів освітньої діяльності, що здійснюють підвищення кваліфікації та перепідготовку педагогічних працівників;

– доступ до інформаційних ресурсів і комунікацій, що використовуються в освітньому процесі та науковій діяльності;

– відзначення успіхів у своїй професійній діяльності;

– справедливе та об’єктивне оцінювання своєї професійної діяльності;

– захист професійної честі та гідності;

– індивідуальну освітню (наукову, творчу, мистецьку та іншу) діяльність за межами закладу освіти;

– творчу відпустку строком до одного року не більше одного разу на 10 років із зарахуванням до стажу роботи;

– забезпечення службовим житлом з усіма комунальними зручностями у порядку, передбаченому законодавством;

– безпечні і нешкідливі умови праці;

– подовжену оплачувану відпустку;

– участь у громадському самоврядуванні закладу освіти;

– участь у роботі колегіальних органів управління закладу освіти;

– захист під час освітнього процесу від будь-яких форм насильства та експлуатації, у тому числі булінгу (цькування), дискримінації за будь-якою ознакою, від пропаганди та агітації, що завдають шкоди здоров’ю.

3.27. Педагогiчнi працiвники опорного закладу та його філій зобовʼязанi:

– постійно підвищувати свій професійний і загальнокультурний рівні та педагогічну майстерність;

– виконувати освітню програму для досягнення здобувачами освіти передбачених нею результатів навчання;

– сприяти розвитку здібностей здобувачів освіти, формуванню навичок здорового способу життя, дбати про їхнє фізичне і психічне здоров’я;

– дотримуватися академічної доброчесності та забезпечувати її дотримання здобувачами освіти в освітньому процесі та науковій діяльності;

– дотримуватися педагогічної етики;

– поважати гідність, права, свободи і законні інтереси всіх учасників освітнього процесу;

– настановленням і особистим прикладом утверджувати повагу до суспільної моралі та суспільних цінностей, зокрема правди, справедливості, патріотизму, гуманізму, толерантності, працелюбства;

– формувати у здобувачів освіти усвідомлення необхідності додержуватися Конституції та законів України, захищати суверенітет і територіальну цілісність України;

– виховувати у здобувачів освіти повагу до державної мови та державних символів України, національних, історичних, культурних цінностей України, дбайливе ставлення до історико-культурного надбання України та навколишнього природного середовища;

– формувати у здобувачів освіти прагнення до взаєморозуміння, миру, злагоди між усіма народами, етнічними, національними, релігійними групами;

– захищати здобувачів освіти під час освітнього процесу від будь-яких форм фізичного та психологічного насильства, приниження честі та гідності, дискримінації за будь-якою ознакою, пропаганди та агітації, що завдають шкоди здоров’ю здобувача освіти, запобігати вживанню ними та іншими особами на території закладів освіти алкогольних напоїв, наркотичних засобів, іншим шкідливим звичкам;

– додержуватися установчих документів та правил внутрішнього розпорядку закладу освіти, виконувати свої посадові обов’язки;

– повідомляти керівництво закладу освіти про факти булінгу (цькування) стосовно здобувачів освіти, педагогічних, науково-педагогічних, наукових працівників, інших осіб, які залучаються до освітнього процесу, свідком якого вони були особисто або інформацію про які отримали від інших осіб, вживати невідкладних заходів для припинення булінгу (цькування).

3.28. До педагогічних працівників, які систематично порушують Статут, правила внутрішнього розпорядку опорного закладу освіти та його філій, не виконують посадових обов’язків, умов колективного договору (контракту) може бути застосований один із видів дисциплінарного стягнення. Педагогічні працівники, які за результатами атестації не відповідають займаній посаді, звільняються з роботи директором опорного закладу освіти відповідно до чинного законодавства.

3.29. Права й обов’язки інших працівників та допоміжного персоналу регулюються трудовим законодавством, статутом та правилами внутрішнього розпорядку опорного закладу освіти.

3.30. Батьки учнів мають права та обов’язки у сфері загальної середньої освіти, Законами України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту» та іншими законами України. Батьки учнів мають право бути присутніми на навчальних заняттях своїх дітей за попереднім погодженням з керівником закладу освіти.

3.31. На батьків учнів, а також директора опорного закладу освіти, які виконують обов’язки опікунів дитини у випадках, визначених законом, покладається відповідальність за здобуття ними повної загальної середньої освіти.

3.32. Батьки здобувачів освіти та особи, якi їх замiнюють, мають право:

– захищати відповідно до законодавства права та законні інтереси здобувачів освіти;

– звертатися до закладів освіти, органів управління освітою з питань освіти;

– обирати заклад освіти, освітню програму, вид і форму здобуття дітьми відповідної освіти;

– брати участь у громадському самоврядуванні закладу освіти, зокрема обирати і бути обраними до органів громадського самоврядування закладу освіти;

– завчасно отримувати інформацію про всі заплановані у закладі освіти та позапланові педагогічні, психологічні, медичні, соціологічні заходи, дослідження, обстеження, педагогічні експерименти та надавати згоду на участь у них дитини;

– брати участь у розробленні індивідуальної програми розвитку дитини та/або індивідуального навчального плану;

– отримувати інформацію про діяльність закладу освіти, у тому числі щодо надання соціальних та психолого-педагогічних послуг особам, які постраждали від булінгу (цькування), стали його свідками або вчинили булінг (цькування), про результати навчання своїх дітей (дітей, законними представниками яких вони є) і результати оцінювання якості освіти у закладі освіти та його освітньої діяльності;

– подавати керівництву або засновнику закладу освіти заяву про випадки булінгу (цькування) стосовно дитини або будь-якого іншого учасника освітнього процесу;

– вимагати повного та неупередженого розслідування випадків булінгу (цькування) стосовно дитини або будь-якого іншого учасника освітнього процесу.

3.33. Батьки здобувачів освіти зобов’язані:

– виховувати у дітей повагу до гідності, прав, свобод і законних інтересів людини, законів та етичних норм, відповідальне ставлення до власного здоров’я, оточуючих і довкілля;

– сприяти виконанню дитиною освітньої програми та досягненню дитиною передбачених нею результатів навчання;

– поважати гідність, права, свободи і законні інтереси дитини та інших учасників освітнього процесу;

– дбати про фізичне і психічне здоров’я дитини, сприяти розвитку її здібностей, формувати навички здорового способу життя;

– формувати у дитини культуру діалогу, культуру життя у взаєморозумінні, мирі та злагоді між усіма народами, етнічними, національними, релігійними групами, представниками різних політичних і релігійних поглядів та культурних традицій, різного соціального походження, сімейного та майнового стану;

– формувати у дітей усвідомлення необхідності додержуватися Конституції та законів України, захищати суверенітет і територіальну цілісність України;

– виховувати у дитини повагу до державної мови та державних символів України, національних, історичних, культурних цінностей України, дбайливе ставлення до історико-культурного надбання України;

– дотримуватися установчих документів, правил внутрішнього розпорядку закладу освіти, а також умов договору про надання освітніх послуг (за наявності);

– сприяти керівництву закладу освіти у проведенні розслідування щодо випадків булінгу (цькування);

– виконувати рішення та рекомендації комісії з розгляду випадків булінгу (цькування) в закладі освіти.

3.34. Органи місцевого самоврядування, на території яких перебуває опорний заклад освіти, за наявності коштів забезпечують безоплатним гарячим харчуванням: дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, дітей з особливими освітніми потребами, які навчаються у інклюзивних класах, дітей із сімей, які отримують допомогу відповідно до Закону України “Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям” та осіб інших категорій, визначених законодавством та/або рішенням органу місцевого самоврядування.

3.35. За рахунок коштів батьків можуть забезпечуватися харчуванням інші здобувачі освіти.

3.36. У разi невиконання батьками та особами, якi їх замiнюють, обов’язкiв, передбачених законодавством, опорний заклад освіти може порушувати в установленому порядку клопотання про вiдповiдальнiсть таких осiб, у тому числi позбавлення їх батькiвських прав.

ІV. Управління опорним закладом та його філіями

Управління опорним закладом та його філіями здійснює Боярська міська рада та уповноважений орган управління освітою.

Безпосереднє керівництво опорним закладом та його філіями здійснює його директор. Директором опорного закладу може бути громадянин України, який має вищу педагогічну освіту на рівні спеціаліста або магістра, стаж педагогічної роботи не менш як три роки, успішно пройшов атестацію керівних кадрів навчальних закладів у порядку, встановленому Міністерством освіти і науки України.

Директор опорного закладу призначається на посаду та звільняється з посади міським головою, згідно із чинним законодавством.

Керівництво філіями опорного закладу здійснює завідувач філією, який призначається директором опорного закладу.

Призначення на посаду та звільнення з посади заступників директорів та працівників опорного закладу та його філій здійснює директор опорного закладу.

Директор опорного закладу:

здійснює керівництво педагогічним колективом опорного закладу та його філій, забезпечує раціональний добір і розстановку кадрів, створює необхідні умови для підвищення фахового й кваліфікаційного рівня працівників;

організовує навчально-виховний процес;

забезпечує контроль за виконанням навчальних планів і програм, якістю знань, умінь та навичок учнів;

відповідає за дотримання вимог Державного стандарту загальної середньої освіти, за якість і ефективність роботи педагогічного колективу;

створює необхідні умови для участі учнів у позакласній та позашкільній роботі, проведення виховної роботи;

забезпечує дотримання вимог щодо охорони дитинства, санітарно- гігієнічних та протипожежних норм, вимог техніки безпеки;

розпоряджається в установленому порядку майном та коштами опорного закладу та його філіями;

підтримує ініціативи щодо вдосконалення системи навчання та виховання, заохочення творчих пошуків, дослідно-експериментальної роботи педагогів;

сприяє залученню діячів науки, культури, членів творчих спілок, працівників підприємств, установ, організацій до навчально-виховного процесу, керівництва учнівськими об’єднаннями за інтересами;

забезпечує реалізацію права учнів на захист від будь-яких форм фізичного або психічного насильства;

вживає заходів до запобігання вживанню учнями алкоголю, наркотиків;

контролює організацію харчування й медичного обслуговування учнів;

видає в межах своєї компетенції накази та розпорядження й контролює їх виконання;

щороку звітує про свою роботу на загальних зборах (конференціях) колективу.
- Директор опорного закладу є головою педагогічної ради – постійно діючого колегіального органу управління опорним закладом.
- Засідання педагогічної ради проводяться за потреби, але не менш як чотири рази на рік.
- Педагогічна рада розглядає питання:

удосконалення навчально-виховного процесу та його методичного забезпечення;

планування та режиму роботи закладу;

варіативної складової робочого навчального плану;

переведення учнів (вихованців) до наступного класу та їх випуску, видачі документів про відповідний рівень освіти, нагородження за успіхи в навчанні;

підвищення кваліфікації педагогічних працівників, розвитку їхньої творчої ініціативи, впровадження в навчально-виховний процес досягнень науки й передового педагогічного досвіду;

участі в інноваційній та експериментальній діяльності закладу, співпраці з вищими навчальними закладами та науковими установами;

морального та матеріального заохочення учнів (вихованців) та працівників закладу;

морального заохочення батьків та осіб, що їх замінюють, і громадських діячів, які беруть участь в організації навчально-виховного процесу;

притягнення до дисциплінарної відповідальності учнів, працівників навчального закладу за невиконання ними своїх обов’язків;

Педагогічна рада розглядає також інші питання, пов’язані з діяльністю закладу.

Органом громадського самоврядування опорного закладу є загальні збори (конференція) його колективу, що скликаються не менш як один раз на рік.

Порядок скликання, повноваження, чисельність, склад загальних зборів (конференції) колективу визначаються Статутом опорного закладу й колективним договором.

Загальні збори (конференція) заслуховують звіт директора про здійснення керівництва закладом, розглядають питання навчально-виховної, методичної, економічної та фінансово-господарської діяльності опорного закладу. Делегати загальних зборів (конференції) з правом вирішального голосу обираються від таких трьох категорій:

працівників опорного закладу – зборами трудового колективу;

працівників філій опорного закладу – зборами трудового колективу;

учнів опорного закладу базового та профільного рівня;

класними зборами;

батьків, представників громадськості;

класними батьківськими зборами. Кожна категорія обирає однакову кількість делегатів.

Визначається така кількість делегатів: від працівників опорного закладу – 15, від працівників філій опорного закладу -15; від учнів – 15, від батьків і представників громадськості – 15.

Термін повноважень представників становить один рік.

Загальні збори (конференція) правочинні, якщо в їхній роботі бере участь не менше половини делегатів кожної з трьох категорій.

Рішення приймається простою більшістю голосів присутніх делегатів.

Право скликати збори (конференцію) мають голова ради опорного закладу, учасники зборів (делегати конференції), якщо за це висловилось не менше третини від їхньої загальної кількості, директор опорного закладу, засновник.

Загальні збори (конференція):

обирають раду опорного закладу, її голову, встановлюють термін їхніх повноважень;

заслуховують звіт директора й голови ради опорного закладу;

розглядають питання навчально-виховної, методичної та фінансово- господарської діяльності опорного закладу;

затверджують основні напрями вдосконалення навчально- виховного процесу, розглядають інші найважливіші напрями діяльності опорного закладу;

приймають рішення про стимулювання праці керівників та інших педагогічних працівників.
- У період між загальними зборами (конференцією) діє рада опорного закладу.
  - Метою діяльності ради є:
- сприяння демократизації та гуманізації навчально-виховного процесу;
- об’єднання зусиль педагогічного й учнівського колективів, батьків, громадськості щодо розвитку опорного закладу та вдосконалення навчально- виховного процесу;
- формування позитивного іміджу та демократичного стилю управління опорним закладом;
- розширення колегіальних форм управління опорним закладом;
- підвищення ролі громадськості у вирішенні питань, пов’язаних із організацією навчально-виховного процесу.
  - Основними завданнями ради є:
- підвищення ефективності навчально-виховного процесу у взаємодії з сім’єю, громадськістю, державними та приватними інституціями;
- визначення стратегічних завдань, пріоритетних напрямів розвитку опорного закладу та сприяння організаційно-педагогічному забезпеченню навчально-виховного процесу;
- формування навичок здорового способу життя;
- створення належного педагогічного клімату в опорному закладі;
- сприяння духовному, фізичному розвитку учнів (вихованців) та набуттю ними соціального досвіду;
- підтримка громадських ініціатив щодо вдосконалення навчання та виховання учнів, творчих пошуків і дослідницько-експериментальної роботи педагогів;
- сприяння організації дозвілля та оздоровлення учнів (вихованців);
- підтримка громадських ініціатив щодо створення належних умов удосконалення процесу навчання та виховання учнів;
- ініціювання дій, що сприяли б неухильному виконанню положень чинного законодавства щодо обов’язковості загальної середньої освіти;
- стимулювання морального та матеріального заохочення учнів, сприяння пошуку, підтримки обдарованих дітей;
- зміцнення партнерських зв’язків між родинами учнів та опорним закладом із метою забезпечення єдності навчально-виховного процесу.
  - До ради обираються пропорційно представники від педагогічного колективу, учнів (вихованців) II-III ступенів навчання, батьків і громадськості. Представництво в раді й загальна її чисельність визначаються загальними зборами (конференцією) загальноосвітнього навчального закладу.

Рішення про дострокове припинення роботи члена ради з будь-яких причин приймається виключно загальними зборами (конференцією).

На чергових виборах склад ради оновлюється не менше ніж на третину.

Рада опорного закладу діє на засадах:

пріоритету прав людини, гармонійного поєднання інтересів особи, суспільства, держави;

дотримання вимог законодавства України;

колегіальності ухвалення рішень;

добровільності й рівноправності членства;

гласності.

Рада працює за планом, що затверджується загальними зборами (конференцією).

Кількість засідань визначається їхньою доцільністю, але має бути не меншою за чотири рази на навчальний рік.

Засідання ради може скликатися її головою або з ініціативи директора опорного закладу, власника (засновника), а також членами ради.

Рішення ради приймається простою більшістю голосів за наявності на засіданні не менше двох третин її членів.

У разі рівної кількості голосів вирішальним є голос голови ради.

Рішення ради, що не суперечать чинному законодавству та Статуту опорного закладу, доводяться за 7-ий денний термін до відома педагогічного колективу, учнів (вихованців), батьків, або осіб, які їх замінюють, та громадськості.

У разі незгоди адміністрації опорного закладу з рішенням ради, створюється узгоджувальна комісія, яка розглядає спірне питання.

До складу комісії входять представники органів громадського самоврядування, адміністрації, профспілкового комітету опорного закладу.

Очолює раду опорного закладу голова, який обирається із складу ради.

Голова ради може бути членом педагогічної ради.

Головою ради не можуть бути директор та його заступники.

Для вирішення поточних питань рада може створювати постійні або тимчасові комісії з окремих напрямів роботи. Склад комісій і зміст їхньої роботи визначаються радою.

Члени ради мають право виносити на розгляд усі питання, що стосуються діяльності опорного закладу та його філій, пов’язаної з організацією навчально-виховного процесу, проведенням оздоровчих та культурно-масових заходів.

Рада опорного закладу:

організовує виконання рішень загальних зборів (конференцій);

вносить пропозиції щодо зміни типу, статусу, профільності навчання, вивчення іноземних мов та мов національних меншин;

спільно з адміністрацією розглядає і затверджує план роботи опорного закладу та здійснює контроль його виконання;

разом з адміністрацією здійснює контроль за виконанням

затверджує режим роботи опорного закладу;

сприяє формуванню мережі класів опорного закладу, Статуту опорного закладу;

обґрунтовуючи її доцільність в органах виконавчої влади та місцевого самоврядування;

приймає рішення спільно з педагогічною радою про представлення до нагородження випускників опорного закладу золотою медаллю «За високі досягнення в навчанні» або срібною медаллю «За досягнення в навчанні» та нагородження учнів похвальними листами «За високі досягнення у навчанні» та похвальними грамотами «За особливі досягнення у вивченні окремих предметів»;

разом із педагогічною радою визначає доцільність вибору навчальних предметів варіативної частини робочих навчальних планів, враховуючи можливості, потреби учнів (вихованців), а також тенденції розвитку регіону, суспільства і держави;

погоджує робочий навчальний план на кожний навчальний рік;

заслуховує звіт голови ради, інформацію директора та його заступників з питань навчально-виховної та фінансово-господарської діяльності;

бере участь у засіданнях атестаційної комісії з метою обговорення питань про присвоєння кваліфікаційних категорій учителям;

виносить на розгляд педагогічної ради пропозиції щодо поліпшення організації позакласної та позашкільної роботи з учнями;

виступає ініціатором проведення доброчинних акцій;

вносить на розгляд педагогічної ради та відповідного органу управління освітою пропозиції щодо морального й матеріального заохочення учасників навчально-виховного процесу;

ініціює розгляд кадрових питань та бере участь у їх вирішенні;

сприяє створенню та діяльності центрів дозвілля, а також залучає громадськість, батьків (осіб, які їх замінюють) до участі в керівництві гуртками, іншими видами позакласної та позашкільної роботи, до проведення оздоровчих та культурно-масових заходів з учнями;

розподіляє та контролює кошти фонду загального обов’язкового навчання, приймає рішення про надання матеріальної допомоги учням;

розглядає питання родинного виховання;

за згодою батьків або осіб, які їх замінюють, бере участь в обстеженні житлово-побутових умов учнів, які перебувають у несприятливих соціально-економічних умовах;

сприяє педагогічній освіті батьків;

сприяє поповненню бібліотечного фонду та передплаті періодичних видань;

розглядає питання здобуття обов’язкової загальної середньої освіти учнями;

організовує громадський контроль за харчуванням і медичним обслуговуванням учнів;

розглядає звернення учасників навчально-виховного процесу з питань роботи опорного закладу;

вносить пропозиції щодо морального й матеріального заохочення учасників навчально-виховного процесу;

може створювати постійні або тимчасові комісії з окремих напрямів роботи.

Склад комісій та зміст їхньої роботи визначаються радою.

За рішенням загальних зборів (конференції), при опорному закладі може бути створена й діяти піклувальна рада, класні батьківські комітети та загальношкільний батьківський комітет.

Метою діяльності піклувальної ради є забезпечення доступності загальної середньої освіти для всіх громадян, задоволення освітніх потреб особи, залучення широкої громадськості до вирішення проблем навчання й виховання.

Піклувальна рада формується з представників місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ, організацій, навчальних закладів, окремих громадян, у тому числі іноземних.

Члени піклувальної ради обираються на загальних зборах (конференції) опорного закладу шляхом голосування простою більшістю голосів.

Члени піклувальної ради працюють на громадських засадах.

У випадку, коли хтось із членів піклувальної ради вибуває, на загальних зборах (конференції) на його місце обирається інша особа.

Піклувальна рада вживає заходів до зміцнення матеріально-технічної та навчально-методичної бази, залучення додаткових джерел фінансування закладу, поліпшення умов для організації навчально-виховного процесу, стимулювання творчої праці педагогічних працівників.

Основними завданнями піклувальної ради є:

сприяння виконанню законодавства України щодо обов’язковості повної загальної середньої освіти;

співпраця з органами виконавчої влади, організаціями, підприємствами, установами, навчальними закладами, окремими громадянами, спрямована на поліпшення умов навчання й виховання учнів у опорному закладі;

зміцнення навчально-виробничої, наукової, матеріально-технічної, культурно-спортивної, корекційно-відновлювальної та лікувально-оздоровчої баз опорного закладу та його філій;

організація змістовного дозвілля та оздоровлення учнів, педагогічних працівників;

вироблення рекомендацій щодо раціонального використання фонду загальнообов’язкового навчання;

запобігання дитячій бездоглядності;

сприяння працевлаштуванню випускників опорного закладу;

стимулювання творчої праці педагогічних працівників та учнів

всебічне зміцнення зв’язків між родинами учнів та опорним закладом.
- Не допускається втручання членів піклувальної ради в навчально- виховний процес (відвідування уроків тощо) без згоди директора опорного закладу.
- Піклувальна рада діє на засадах:

пріоритету прав людини, гармонійного поєднання інтересів особи, суспільства, держави;

дотримання вимог законодавства України;

самоврядування;

колегіальності ухвалення рішень;

добровільності й рівноправності членства;

гласності.

Робота піклувальної ради планується довільно. Кількість засідань визначається їхньою доцільністю, але, як правило, не менш ніж чотири рази на рік.

Позачергові засідання піклувальної ради можуть проводитись також на вимогу третини й більше її членів.

Засідання піклувальної ради є правомірним, якщо на ньому присутні не менше двох третин її членів.

Рішення піклувальної ради приймається простою більшістю голосів.

Піклувальна рада інформує про свою діяльність у доступній формі на зборах, у засобах масової інформації, через спеціальні стенди тощо.

Рішення піклувальної ради в 7-денний термін доводяться до відома колективу опорного закладу, батьків, громадськості. Їх виконання організовується членами піклувальної ради.

Очолює піклувальну раду голова, який обирається шляхом голосування на її засіданні з числа членів піклувальної ради.

Із числа членів піклувальної ради також обираються заступник та секретар.

Голова піклувальної ради:

скликає засідання піклувальної ради й координує її роботу;

готує та проводить засідання, затверджує рішення піклувальної ради;

визначає функції заступника, секретаря та інших членів;

представляє піклувальну раду в установах, підприємствахта організаціях із питань, віднесених до її повноважень.

Голова піклувальної ради має право делегувати свої повноваження членам піклувальної ради.

Піклувальна рада має право:

вносити на розгляд органів виконавчої влади, керівника загальноосвітнього опорного закладу, загальних зборів (конференції) пропозиції щодо зміцнення матеріально-технічної, навчально-виробничої, наукової, культурно-спортивної, корекційно-відновлювальної та лікувально- оздоровчої бази опорного закладу;

залучати додаткові джерела фінансування опорного закладу;

вживати заходів для зміцнення матеріально-технічної та навчально- методичної бази опорного закладу;

стимулювати творчу працю педагогічних працівників, учнів (вихованців);

брати участь у розгляді звернень громадян з питань, що стосуються роботи опорного закладу, з метою сприяння їхньому вирішенню у встановленому порядку;

створювати комісії, ініціативні групи, до складу яких входять представники громадськості, педагогічного колективу, батьки учнів або особи, які їх замінюють, представники учнівського самоврядування.
- В опорному закладі можуть створюватись учнівські та вчительські громадські організації, що діють відповідно до чинного законодавства України.

V. Матеріально-технічна база

Матеріально-технічна база опорного закладу, його філій включає будівлі, споруди, землю, комунікації, обладнання, транспортні засоби, службове житло, інші матеріальні цінності, вартість яких відображено в балансі опорного закладу.

Опорний заклад повинен бути забезпечений належним чином обладнаними спортивними об’єктами, кабінетами фізики, хімії, біології, географії та іншими, лабораторіями, навчальними майстернями, комп’ютерним і мультимедійним обладнанням, швидкісним доступом до Інтернету.

Майно опорного закладу належить йому на правах власності, повного господарського відання або оперативного управління, відповідно до чинного законодавства, рішення про заснування й Статуту опорного закладу. Опорний заклад, відповідно до чинного законодавства, користується землею, іншими природними ресурсами й несе відповідальність за дотримання вимог та норм з їх охорони.

Вилучення основних фондів, оборотних коштів та іншого майна опорного закладу проводиться лише у випадках, передбачених чинним законодавством. Збитки, завдані опорному закладу внаслідок порушення його майнових прав іншими юридичними та фізичними особами, відшкодовуються відповідно до чинного законодавства.

База опорного закладу для забезпечення навчально-виховного процесу складається із навчальних кабінетів, спортивного, читального, хореографічного залів, бібліотеки, архіву, радіоцентру, медичного кабінету, з комп’ютерних кабінетів, їдальні та буфету, приміщення для інженерно-технічного та навчально-допоміжного персоналу, кабінетів психолога та логопеда, ігрової кімнати тощо.

Опорний заклад та його філії мають земельні ділянки, де розташовані спортивні та ігрові майданчики, зона відпочинку, господарські будівлі тощо.

VІ. Фінансово-господарська діяльність

Фінансово-господарська діяльність опорного закладу здійснюється на основі його кошторису.

Джерелами формування кошторису опорного закладу є:

кошти засновника;

кошти районного бюджету, державного бюджету, бюджетів органів місцевого самоврядування;

кошти фізичних, юридичних осіб;

кошти, отримані за надання платних послуг;

доходи від здавання в оренду приміщень, споруд, обладнання;

благодійні внески юридичних і фізичних осіб.
- У опорному закладі може створюватися фонд загального обов’язкового навчання, який формується з урахуванням матеріально- побутових потреб учнів за рахунок коштів засновників та бюджету в розмірі не менше трьох відсотків витрат на його поточне утримання, а також за рахунок коштів, залучених з інших джерел.

Кошти фонду загального обов’язкового навчання зберігаються на рахунку цього опорного закладу в установі банку й витрачаються відповідно до кошторису, що затверджується директором опорного закладу.

Облік і використання коштів фонду загального обов’язкового навчання здійснюються цим опорним закладом згідно з наказом директора, що видається на підставі рішення ради опорного закладу, відповідно до порядку, передбаченого чинним законодавством.

Контроль правильного використання коштів фонду загального обов’язкового навчання здійснюють органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування, органи управління освітою.

Опорний заклад має право на придбання та оренду необхідного обладнання та інші матеріальні ресурси, користуватися послугами будь-якого підприємства, установи, організації або фізичної особи, фінансувати за рахунок власних надходжень заходи, що сприяють поліпшенню соціально-побутових умов колективу.

Порядок діловодства й бухгалтерського обліку в опорному закладі та його філіях визначається законодавством та нормативно-правовими актами Міністерства освіти і науки України й інших центральних органів виконавчої влади, яким підпорядковані навчальні заклади. Бухгалтерський облік може здійснювати самостійно або через централізовану бухгалтерію та положенням про облікову політику.

Звітність про діяльність опорного закладу встановлюється відповідно до чинного законодавства.

Фінансова автономія Закладу в частині використання бюджетних коштів передбачає самостійне здійснення витрат у межах затверджених кошторисами обсягів, зокрема на:

– формування структури закладу загальної середньої освіти та його штатного розпису;

– оплату праці працівників, встановлення доплат, надбавок, винагороди, виплату матеріальної допомоги та допомоги на оздоровлення, преміювання, інших видів стимулювання та відзначення працівників;

– оплату поточних ремонтних робіт приміщень і споруд Закладу освіти;

– оплату підвищення кваліфікації педагогічних та інших працівників;

– укладення відповідно до законодавства цивільно-правових угод

VІІ. Міжнародне співробітництво

За наявності належної матеріально-технічної та соціально-культурної бази, власних надходжень опорний заклад має право проводити міжнародний учнівський та педагогічний обмін у рамках освітніх програм, проектів, встановлювати відповідно до законодавства прямі зв’язки з міжнародними організаціями та освітніми асоціаціями.

Опорний заклад має право укладати угоди про співробітництво з навчальними закладами, науковими установами, підприємствами, організаціями, громадськими об’єднаннями інших країн відповідно до чинного законодавства.

VІІІ. Контроль діяльності опорного закладу

Державний контроль діяльності опорного закладу здійснюється з метою забезпечення реалізації єдиної державної політики в сфері загальної середньої освіти.

Державний контроль здійснюють Міністерство освіти і науки України, Державна інспекція навчальних закладів, відділ освіти районної державної адміністрації.

Основною формою державного контролю діяльності опорного закладу є атестація, що проводиться не рідше одного разу на десять років у порядку, встановленому Міністерством освіти і науки України.

У період між атестаціями проводяться перевірки (інспектування) закладу з питань, пов’язаних із його навчально-виховною діяльністю. Зміст, види й періодичність цих перевірок визначаються залежно від стану навчально- виховної роботи, але не частіше 1-2 разів на рік. Перевірки з питань, не пов’язаних із навчально-виховною діяльністю закладу, проводяться його засновником (власником) відповідно до законодавства.

ІX. Реорганізація або ліквідація опорного закладу

Рішення, про реорганізацію або ліквідацію опорного закладу приймає засновник.

Реорганізація опорного закладу відбувається шляхом злиття, приєднання, поділу, виділення.

Ліквідація проводиться ліквідаційною комісією, призначеною засновником, а у випадках ліквідації за рішенням господарського суду – ліквідаційною комісією, призначеною цим органом.

Від часу призначення ліквідаційної комісії до неї переходять повноваження щодо управління опорним закладом.

Ліквідаційна комісія оцінює наявне майно опорного закладу, виявляє його дебіторів і кредиторів і розраховується з ними, складає ліквідаційний баланс і представляє його засновникові.

У випадку реорганізації, права та зобов’язання опорного закладу переходять до правонаступників або визначених навчальних закладів, відповідно до чинного законодавства.

У разі припинення діяльності закладу (у результаті злиття, поділу, приєднання, виділу або перетворення) його майно та кошти не можуть перерозподілятись між членами закладу і повинні бути передані одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду або зараховані до доходу бюджету.

Секретар Боярської міської ради Олександр ЗАРУБІН